Каталог товарів

5 упереджень про дитячий хокей

Категорії

При виборі виду спорту своєї дитини батьки часто потрапляють у полон забобонів, сформованих у свідомості. Не виняток і дитячий хокей: міфи та реальність – тісно переплелися тут, а відрізнити одне від одного – не просто. Де правда, що вигадка і які поради можна тут дати – розповідаємо на прикладах 5 «істин», поширених серед пап і мам.


1. "Займатися хокеєм - дорого!"

З цим не посперечаєшся, оскільки на батьків ляжуть такі витрати:

- екіпірування юного спортсмена;
- плата за навчання у хокейній школі/секції;
- виїзди на турніри/матчі до інших міст;
- літні табори/передсезонні збори.


Інше питання – наскільки дорого. Ось приклад вартості дитячого екіпірування в магазині Євроспорт для хлопчаків 5-7 років:

Найменування

  Середня ціна у грн.

Ключка

   1331грн

Ковзани

   1746грн

Шолом із маскою

   1992грн

Нагрудник

   1303грн

Налокітники

   758грн

Краги

   930грн

Щитки

   1017грн

Шорти

   1340грн

Термобілизна (кофта+штаны)

   1992грн

Черепашка для паху

   498грн

Захист шиї

   906грн

 

Порада: на початковому етапі беріть дітям добротний, але простий інвентар. Адже далеко не факт, що дитина прийде на друге тренування. А якщо полюбить хокей – міняти екіпірування доведеться щороку: виростатиме зі старого.

За підсумками: 12-14 тис. грн. – нормальний бюджет, необхідний «одяг» у дитячому хокеї.

У Дніпрі немає безкоштовних хокейних шкіл: навчання коштуватиме від 500 грн/міс. Виїзд на змагання та у спортивний табір – вийде у суму, що складається щоразу окремо: виходячи з відстані поїздки та тривалість перебування там команди.

 

2. «З колиски – на ковзани!»

Хокей не уникнув загальної тенденції: батьки безпідставно вважають, що дитина, яка почала займатися спортом «з пелюшок», отримує якусь фору для подальшої спортивної кар'єри. Не існує жодних наукових даних, що підтверджують цей міф.

Коли віддавати дитину на хокей – питання, на яке немає однозначної відповіді. Серед видатних хокеїстів є ті, хто розпочав заняття у 4 роки (Олексій Ковальов), а й 8 років (Олександр Овечкін) – не рекорд «старості». Як би там не було, дозволений вік прийому у хокейних школах – з 5 років.

Легенда: батьки Сідні Кросбі розповідають, що їхній син вперше взяв ключку в руки у 2 роки, а в 3 – навчився кататися на ковзанах.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На фото Сідні 1990 року: через 17 років цей карапуз стане зіркою НХЛ!

 

3. «Тренування без перерви – рецепт успіху!»

У гонитві за світлим майбутнім для своїх дітей батьки готові буквально закривати їх на ковзанці. Дво- і навіть триразові тренування татам/мамам є обов'язковим компонентом формули успіху. Це – помилка: діти в хокеї повинні системно пізнавати нове, а не екстенсивним тренінгом виснажувати організм. Зростання – у поступовому оволодінні хокейною наукою та здобутті навичок гри. Юним хокеїстам потрібна якість підготовки, а не кількість людино/годин.

Головна теза: тренінг – це навчання. З урахуванням віку дитини, не на шкоду щасливому дитинству та всебічному розвитку. Без насильства над природними бажаннями та здоровим глуздом.   

 

4. "У топ-хокеїсти потрапляють через імениті школи!"

Нісенітниця: ні в Дніпрі, ні в Україні – немає таких хокейних академій, які б давали гарантію зоряного майбутнього своїм вихованцям.

Для того, щоб дитина успішно почала займатися хокеєм – важливий дитячий тренер, а не ім'я школи. На цьому етапі ніхто не може пророкувати – а тим більше гарантувати! – якого рівня спортсмен із нього виросте, і чи стане він взагалі професійним гравцем. Історія хокею сповнена прикладів, коли хлопчаки з периферійних містечок торували собі шлях до успіху та слави, займаючись у звичайній секції – Павло Дацюк, Якуб Ворачек, Патрік Кейн etc.

Важливо: у дитячому хокеї особи тренера – все, шкільна «вивіска» – лише літери.

 

5. «Без блату та хабарів – нікуди!»

У цьому є незначна частка правди: хабарі та «вирішення питань» через знайомства – невід'ємна частина життя в корумпованій країні. Але погоду вони у дитячому хокеї не роблять: є талант плюс наполеглива праця – буде просування та перспектива грати у професійному хокеї.

Зверніть увагу: «підкилимні ігри» – один із 401 способу порівняно чесного відібрання грошей у батьків вульгарними ділками. Вас «розведуть» на влучення до складу команди, але гратимуть у ній сильні хокеїсти, а не «проплачені».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кадр із «Пригод капітана Врунгеля»: Джуліко Бандитто та Де ля Воро Ганстерітто

 

Післямова

Не треба сліпо вірити думці дилетантів, навіть якщо це ваші рідні, друзі чи сусіди. Не полінуйтеся посерфити інтернет: вивчіть доступну інформацію про дитячий хокей на профільних сайтах. Серед іншого – запрошуємо заглянути до блогу магазину хокейного екіпірування Євроспорт.

Головне: довіряйте своїй маленькій дорогій людині! Грати в хокей чи ні, коли і де почати – все одно за гамбурзьким рахунком він вибере сам…

 
Коментарі
Поки немає відгуків
Написати коментар
Ім'я*
Email
Введіть коментар*